повна протилежність

1) фіз., мат. полярність

2) певна спрямованість; нахил, схильність; відраза

3) повна протилежність (поглядів тощо)

* * *

1) фiз., мaт. полярність

2) певна спрямованість ( думок); схильність або відраза (до чого-небудь, кого-небудь)

3) повна протилежність, полярність (поглядів, думок)

1) антипод, повна (пряма) протилежність

2) pl країни (мешканці) протилежних півкуль

* * *

1) протилежний полюс

2) діаметральна (повна) протилежність

* * *

1) протилежний полюс

2) повна протилежність

n (pl antitheses)

1) антитеза, протиставлення

2) цілковита протилежність, контраст

3) філос. антитезис

* * *

n; (pl- ses)

1) фiлoc. антитезис

2) стил. антитеза, різке протиставлення протилежностей

3) повна протилежність

1) фiз., мaт. полярність

2) певна спрямованість ( думок); схильність або відраза (до чого-небудь, кого-небудь)

3) повна протилежність, полярність (поглядів, думок)

n антипод, пряма/ повна протилежність

- exact antipodes of opinions діаметрально протилежні точки зору

1. adj

1) прямий

2) відвертий, правдивий; ясний, недвозначний

3) очевидний, явний, неприхований

4) безпосередній, прямий

5) повний, абсолютний

6) вертикальний, прямовисний

7) лінгв. прямий

8) ел. постійний

2. adv

1) прямо

2) відразу, негайно

3) безпосередньо; просто

3. v

1) спрямовувати, скеровувати (на щось — at, to, towards)

2) керувати, управляти; контролювати

3) давати вказівку (розпорядження); наказувати

4) наставляти, повчати; давати поради

5) показувати дорогу

6) призначати; направляти, адресувати

7) диригувати

8) ставити кінофільм, режисерувати

* * *

1) прямий

2) прямий, відкритий; правдивий; ясний, недвозначний; очевидний, явний

3) прямий, безпосередній

4) посил. повний, абсолютний

5) вертикальний; прямовисний; перпендикулярний до даної площини

6) лiнгв. прямий

7) acтp. який рухається із заходу на схід

8) eл. постійний

1) направляти, наводити (нaпp., телескоп); звертати ( увагу), спрямовувати

2) керувати, управляти; контролювати

3) пропонувати; давати вказівку, розпорядження; вирішувати ( справу)

4) наставляти; давати поради, учити, навчати; інструктувати

5) вказувати дорогу

6) звертати, призначати (слова, промову); адресувати; посилати, відсилати

7) диригувати; режисирувати, ставити кінофільм

1. adj

1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний

2) той самий, той же, саме той (як підсилення)

3) самий; граничний

4) сам по собі; простий

5) навіть, хоча б; аж до

6) істинний, законний

2. adv

1) дуже, значно

2) після заперечень — дещо, доволі, досить

3) самий, най-

4) точно, прямо; якраз, саме

* * *

1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це

2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)

1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще

2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо

3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував

4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

1) прямий

2) прямий, відкритий; правдивий; ясний, недвозначний; очевидний, явний

3) прямий, безпосередній

4) посил. повний, абсолютний

5) вертикальний; прямовисний; перпендикулярний до даної площини

6) лiнгв. прямий

7) acтp. який рухається із заходу на схід

8) eл. постійний

1) направляти, наводити (нaпp., телескоп); звертати ( увагу), спрямовувати

2) керувати, управляти; контролювати

3) пропонувати; давати вказівку, розпорядження; вирішувати ( справу)

4) наставляти; давати поради, учити, навчати; інструктувати

5) вказувати дорогу

6) звертати, призначати (слова, промову); адресувати; посилати, відсилати

7) диригувати; режисирувати, ставити кінофільм

поляк; полька

* * *

1) стовп; тичина, жердина; кіл; віха; лижна палиця ( ski pole); cпopт. жердина для стрибків ( vaulting pole)

2) дишель

3) багор

4) мop. щогла; рангоутне дерево; стеньга

5) мірна рейка

6) поль (міра довжини = V, 029 м); поль (міра площі = 25, 289 м2)

7) крайня внутрішня доріжка ( легка атлетика); внутрішня сторона скакового круга ( кінний спорт)

8) хвіст ( тварини)

1) забивати палі або кілки; встановлювати стовпи

2) відштовхувати ( судно) жердинами або веслами; відштовхуватися жердинами або веслами; рухати ( судно) баграми

3) переносити на жердинах

4) метал. дражнити ( розплавлену масу)

5) cпopт.; жapг. далеко посилати м'яч ( бейсбол)

1) гeoгp. полюс

2) фiз. полюс

3) що-небудь прямо протилежне іншому, повна протилежність

4) пoeт. небо, небеса

1) протилежний полюс

2) повна протилежність

n; (pl- ses)

1) фiлoc. антитезис

2) стил. антитеза, різке протиставлення протилежностей

3) повна протилежність

1) стовп; тичина, жердина; кіл; віха; лижна палиця ( ski pole); cпopт. жердина для стрибків ( vaulting pole)

2) дишель

3) багор

4) мop. щогла; рангоутне дерево; стеньга

5) мірна рейка

6) поль (міра довжини = V, 029 м); поль (міра площі = 25, 289 м2)

7) крайня внутрішня доріжка ( легка атлетика); внутрішня сторона скакового круга ( кінний спорт)

8) хвіст ( тварини)

1) забивати палі або кілки; встановлювати стовпи

2) відштовхувати ( судно) жердинами або веслами; відштовхуватися жердинами або веслами; рухати ( судно) баграми

3) переносити на жердинах

4) метал. дражнити ( розплавлену масу)

5) cпopт.; жapг. далеко посилати м'яч ( бейсбол)

1) гeoгp. полюс

2) фiз. полюс

3) що-небудь прямо протилежне іншому, повна протилежність

4) пoeт. небо, небеса

1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це

2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)

1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще

2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо

3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував

4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

РЕФЛЕКСІЯ ( від лат. reflexio - обернення назад) - самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення і дійсності. Першою Р. пробудженої свідомості, зафіксованою в Біблії, було те, що люди помітили - вони голі. Це дуже важлива риса, бо саме нею людина відрізняється від тварини - остання не знає сорому. Поглибленням даного спрямування думки є обернення її на весь духовний світ людини. Класичною є антична установка: "Пізнай самого себе", котра мала також зміст відходу від натурфілософії до антропології і робила індивіда головним предметом філософії. Подальший крок зробив Аристотель: дійшов найвищого поняття "мислення мислення". У своїй логіці він вперше дослідив його як систему понять і категорій, суджень, силогізмів, піддав критиці порушення логічних законів і вимог софістами і т. зв. діалектиками. В Повий час Локк переніс поняття Р. на пізнавальний процес як такий, розкрив її як джерело пізнання. Все воно походить від досвіду, а останній поділяється на два види: відчуття і Р. - внутрішнє сприйняття діяльності нашого розуму, з якої він отримує ідеї мислення, сумніву, віри, міркування тощо. Це джерело ідей людина має повністю всередині себе, і воно може бути назване внутрішнім почуттям. Вагому теорію Р. розробив Гегель. Він виділив і дослідив три загальних види Р.: Р. покладання, Р. зовнішня, Р. визначення. Покладання - це надання чому-небудь буття. Воно важливе тому, що в мисленні не можна рухатися, не визнаючи істинності того чи того положення. Зовнішня Р. називається ще обумовлювальною. Прикладами її є полярні категорії: позитивне передбачає негативне, і навпаки; так само форма і зміст, явище і сутність, конечне і безконечне тощо обумовлюють одне одного, не можна їх мислити окремо, ізольовано. Р. визначення виражається у визначеннях, розкритті властивостей предмета через відношення до інших предметів. Загальні види Р. - це форми співвідносності понять, думок, свідчення того, що вони не існують без взаємного зв'язку. Від них Гегель відрізняв більш конкретні - рефлексивні визначення. В формальній логіці і математиці звичайно наводиться одне з них і під рефлексивністю тут розуміють тотожність: А = А, або А є А. У Гегеля вона одна з багатьох: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа; до останньої належать: форма і сутність, форма і матерія, форма і зміст, також формальна, реальна і повна основа; завершуються рефлексивні визначення категорією умови: при наявності однієї або всіх умов чи обставин прихована суть, можливість переходять в існування, стають явищем. Інші групи рефлексивних визначень дають "Явище" і "Дійсність" (назви другого і третього розділів "Вчення про сутність" "Науки логіки" Гегеля, адже, на думку філософа, т. зв. сутності і є т. зв. Р.). В реальній дійсності не існує цілком ізольованих речей та істот, елементів, начал, причин тощо. Мислення розриває універсальні зв'язки, в яких вони знаходяться. Оскільки ж мислення прагне до об'єктивності, то повинно ці зв'язки відтворити в самому собі. Р. та її різновиди і є інтелектуальними засобами такого відтворення.